Якщо виробник випускає лимонад, сік і ще кілька напоїв, для кожної позиції легко підібрати окрему упаковку. Один продукт краще виглядає у високій пляшці, другий — у широкій, а для третього хочеться знайти щось незвичайне. У каталозі такий асортимент виглядатиме цікаво, зате на складі поступово з’явиться ціла колекція тари.
Для невеликого виробництва це не завжди зручно. До різних пляшок можуть знадобитися свої кришки, коробки та етикетки. Частина скла закінчується швидше, інша місяцями лежить без руху. Тому іноді вигідніше знайти один базовий формат для кількох напоїв, а відрізняти їх оформленням. Але універсальність тут має межі: спочатку пляшка повинна підходити продукту, а вже потім — планам зі скорочення складських запасів.
Починати краще не з дизайну
Найпростіша помилка — вибрати красиву пляшку, а потім намагатися пристосувати до неї весь асортимент. Якщо напої відрізняються за властивостями та способом фасування, один формат може підійти лише частині лінійки.
Тому спочатку варто виписати продукти, які планується об’єднати. Поруч — їхній об’єм, умови фасування, спосіб закривання та інші вимоги до упаковки. Після такого порівняння може з’ясуватися, що не потрібна одна пляшка для абсолютно всього. Достатньо двох форматів замість п’яти.
Наприклад, кілька негазованих напоїв одного об’єму часто простіше розглядати разом, ніж намагатися додати до них продукт із зовсім іншими вимогами. Універсальність має полегшувати виробництво, а не змушувати змінювати технологію заради скла.
Коли базові вимоги визначені, можна вибирати скляна пляшка вже серед тих варіантів, які підходять запланованому способу використання. Форма та зовнішній вигляд залишаються важливими, просто вони перестають бути єдиними критеріями.
Один об’єм не завжди підходить усій лінійці
Якщо три напої продаються приблизно однаковими порціями, спільний літраж виглядає логічно. Виробнику простіше рахувати тару, покупець бачить зрозумілу лінійку, а коробки можна використовувати ті самі.
Проте об’єм краще перевірити на реальному споживанні. Пляшка 500 мл може бути нормальною для соку, який випивають одразу, але завеликою для концентрованого напою, який використовують невеликими порціями. Тримати останній у тому самому форматі тільки заради красивого ряду на полиці немає особливого сенсу.
Корисну підказку дають уже наявні продажі. Якщо один напій покупці постійно беруть по дві маленькі пляшки, можливо, йому потрібен більший формат. Якщо інший часто залишається недопитим, варто подумати у протилежному напрямку.
Для нового асортименту такої статистики ще немає. Тоді краще не робити величезне замовлення тари з першого разу. Невелика партія покаже значно більше, ніж розрахунки на папері.
Одна горловина може бути важливішою за однакову форму
Навіть якщо повністю перейти на одну пляшку не виходить, виробництво все одно можна спростити. Наприклад, підібрати кілька об’ємів із сумісним типом закривання.
Це вже прибирає частину складської плутанини. Не потрібно тримати окремі кришки для кожного напою та хвилюватися, що саме рідкісний комплектуючий раптом закінчиться перед фасуванням. Працівникам також простіше, коли кількість майже однакових деталей на робочому столі менша.
На практиці варто дивитися одразу на весь комплект. Пляшка може подобатися за формою і ціною, але якщо до неї потрібне специфічне закривання, яке складно регулярно замовляти, переваги швидко зникають.
Те саме стосується етикетки. Універсальна форма повинна мати достатньо зручну поверхню для оформлення різних продуктів. Якщо на пляшці ледве поміщається одна конкретна етикетка, використовувати її як базу для цілої лінійки буде складніше.
Перевірка коробкою іноді змінює вибір
Коли на столі стоїть один зразок, увага майже завжди йде на зовнішній вигляд. Варто поставити поруч дванадцять наповнених пляшок — і з’являються інші питання.
Скільки їх входить у коробку? Чи не залишається забагато порожнього місця? Чи зручно підняти готове пакування? Як воно стає на полиці або в автомобілі під час доставки?
Висока декоративна пляшка може чудово виглядати окремо, але вимагати нестандартної коробки. Трохи простіший варіант іноді дозволяє використовувати одне пакування для трьох різних напоїв. Для невеликого виробника це цілком відчутна різниця.
Тому кілька придатних форм можна спочатку порівняти тут, а перед основним замовленням зробити пробне фасування. Причому краще перевіряти не одну порожню пляшку, а хоча б невелику коробку готового продукту.
Її варто зібрати так, як вона реально поїде клієнту або в магазин: із кришками, етикетками та напоєм усередині. Відразу стане видно, скільки місця займає товар і чи не виникли проблеми, яких не було на фотографії.
Універсальна пляшка в результаті зовсім не зобов’язана підходити кожному продукту компанії. Якщо один формат закриває три позиції з п’яти, це вже хороший результат. Для двох інших можна залишити окрему тару, якщо цього справді потребує продукт.
Головне, щоб уніфікація прибирала зайві складські позиції, а не створювала незручності покупцеві або виробництву. Тоді новий смак можна буде запустити без пошуку ще однієї форми скла: взяти перевірену пляшку, підготувати нову етикетку і витратити час на сам напій, а не на чергову перебудову упаковки.